Сталін
Три десятиліття після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на два періоди - час «відлиги» М. Хрущова (друга половина 50-х - початок 60-х рр.) і час політичної та ідеологічної реакції часів Л. Брежнєва.
Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Гр. Тютюнника, «Людина і зброя», «Тронка» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників.
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання велось українською мовою; в усіх дошкільних, установах, де є діти українського населення, виховання проводилось українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи велись українською мовою; інститути, і видавництва видавали наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії творили кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладалися на українську мову тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з'являлися в періодичних виданнях. Однак питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв'язаними, а іноді відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
Новим явищем опозиційного руху було утворення групи, яка хотіла використати легальні методи боротьби. У 1958 р. на Львівщині Л. Лук'яненко та » І. Кандиба утворили Українську робітничо-селянську спілку. Її мета - домогтися виходу України зі складу СРСР. Таку можливість було задекларовано Конституціями СРСР і УРСР. У січні 1961 р. Спілку було викрито. Л. Лук'яненка як керівника було засуджено за зраду Батьківщини до розстрілу. Пізніше вирок було замінено на 15-річне ув'язнення та 10-річне заслання.
У середині 1960-х років українська опозиція формує політичні вимоги. Поштовхом до цього була хвиля арештів у серпні-вересні 1965 р. Було заарештовано і. Світличного, братів Горинів, М. Косіва, С. Караванського, П. Заливаху. Репресії обрушились і на одного з лідерів українського руху генерала П. Григоренка. На захист переслідуваних виступили представники української інтелігенції: М. Стельмах, А. Малишко, Г. Майборода, О. Антонов, С. Па-раджанов. Восени 1965 р. під чає демонстрації фільму «Тіні забутих предків» 1. Дзюба, В. Чорновіл та В. Стус закликали виступити проти арештів.
Смерть Александра Невского и его роль в истории России:
Из Орды Александр возвращался больным. Крепкое его здоровье было надорвано постоянными тревогами и трудами. С трудом, еле перемогаясь, продолжал он свой путь. Доехал он до Городца. Здесь окончательно слег. Когда почувствовал он приближение смерти, принял схиму. Ночью 14 ноября 1263 г. его не стало.
Скоро дошла до города Владимира скорб ...
Участие А. Луцкевича в политической и общественной жизни в Западной
Беларуси
Как было отмечено выше, 28 февраля 1920 года Антон Луцкевич подал в отставку и стал частным лицом. Но это еще не говорит, что он полностью отошел от политической деятельности. Тем не менее, он в большей степени стал заниматься культурно-просветительской работой, нежели политической борьбой, хотя от последней он не мог откреститься.
Гов ...
Теория правового государства в истории политико-правовой мысли
Категории «общее благо», «высшая справедливость» в силу своей неопределенности уступают место как бы «классическим» признакам правового государства. Начало этому процессу, т.е. отказу от правового мифотворчества, положил известный государственный деятель, оратор, выдающийся юрист М.-Т. Цицерон. Государство (respublica) Цицерон определяе ...
